Стратегія годування лактуючих свиноматок

Рівень годівлі лактуючої свиноматки визначається молокоутворенням і залежить від потреб в молоці підсисних поросят, тобто від їх кількості в гнізді й інтенсивності розвитку, а також від віку свиноматки та її живої маси. Чим більше ростуть поросята, тим більше комбікорму потрібно свиноматці. Для поліпшення апетиту свиноматки варто поступово збільшувати дачу корму протягом першого тижня, а після – без обмежень.

Обсяг корму, необхідного лактуючій свиноматці

Дні після опоросу

Дача корму (кг/день)

1

2,5-3,0

2

3,0-3,5

3

3,5-4,0

4

4,0-4,5

5

4,5-5,0

6

5,0 + (за апетитом)

Енергія в кормі 14,0МДж ПЭ/кг


Амінокислотний баланс потреби свиноматок під час лактації 

Амінокислота 

Лактація 

% за відношенням до лізину

в раціоні (г/кг)

ПЕ (МДж/кг)

14,0

Відношення Лізин : ПЕ (г/МДж)

0,67-0,75

Лизін

100

10,0

Треонін

60

6,0

Метіонін

26

2,6

Метіонін + Цистин

50

5,0

Валін

80

8,0

Ізолейцин

59

5,9

Лейцин

110

11,0

Фенілаланін

56

5,6

Фенілаланін + тірозин 

112

11,2

Триптофан

19

1,9

Гістидин

37

3,7

Аргінін

52

5,2


Годування – кілька разів на день, вільне напування. Варто уникати підвищення температури в приміщенні і знизити кількість стресів.

Необхідно підтримувати хороший кліматичний контроль в секції опоросу; поліпшити функцію кишечника шляхом згодовування поросним свиноматкам високих доз розчинної клітковини; забезпечити підгодівлю для поросят і належний догляд та утримання свиноматок.

ris2.png
Лактація – це найбільш критичний період життя свиноматки, і стратегія годування в такий період впливає як на ріст і розвиток поросят до забою, так і на подальший репродуктивний потенціал свиноматки, а також – на загальну продуктивність стада.

Повернутися назад