Годування дорослих яєчних курей

Від сучасних кросів яєчної птиці щорічно отримують до 330 штук яєць на курку-несучку. Реалізація генетичного потенціалу продуктивності можлива при дотриманні санітарно-гігієнічних норм, ветеринарно-епізоотичного благополуччя господарства та використання збалансованих, якісних комбікормів.

Нормування годівлі яєчних курей здійснюється з урахуванням їх виробничого призначення. За змістом основних поживних речовин (протеїну, амінокислот, мінеральних речовин) годування курей батьківської частини практично не відрізняється від годування промислових курей, збільшення – за введенням вітамінів, для поліпшення якісних показників інкубаційного яйця. Крім того, можуть бути встановлені обмеження щодо введення деяких компонентів (рослинних білків – ріпаковий шрот).

З метою економії корму і здешевлення виробництва яєць для дорослої птиці рекомендується застосовувати двофазну програму годування з урахуванням продуктивності.

У ранньому продуктивному періоді (20-42 тиж.), коли триває зростання птиці і одночасно підвищуються несучість і маса яйця, використовують високопоживні і калорійні комбікорми. У другій фазі (43 тиж. і старше), у зв'язку з припиненням зростання птиці і досягненням максимальної маси яєць, доцільно зменшити вміст сирого протеїну, лімітуючих амінокислот (лізин, метіонін), а також лінолевої кислоти.

Для поліпшення якості шкаралупи в раціонах підвищують рівень кальцію і одночасно знижують рівень фосфору.

Зміст обмінної енергії і в цей період має залишатися стабільно високим.

Для несучок складними є початок і пік продуктивного періоду. Для забезпечення безперервного зростання несучості добову норму корму збільшують з урахуванням продуктивності на тиждень вперед (авансом). Нарощування повинно бути, на відміну від предкладкового періоду, менш інтенсивним (в середньому на 2-3 г щотижня).

У пік продуктивності варто згодовувати в середньому 120-125 г. Таке дозування зберігають ще протягом 10-12-ти тижнів, щоб не допустити швидкого спаду продуктивності.

Добову норму корму необхідно коригувати відповідно до норм поживних речовин, розрахованих для цих віку і продуктивності птиці, конкретного кросу. Необхідно нормувати не тільки загальну кількість протеїну в раціоні (Таблиця 2), але і вміст лімітуючих амінокислот, правильного співвідношення між ними.